Квіти

Азбука квітів. Літера “н” – нефролепіс. Частина 13

– Ну і що – парирувала Машка, – ти ж кактуси вважаєш квітами? А вони, якщо і цвітуть, то раз на кілька років, а то й десятиліть. Хто знає, може, вони в дикій природі і цвітуть іноді, тільки люди про це не знають.

– До того ж ви, напевно, чули, що на Русі раніше влітку відзначали свято – день Івана Купали? Так ось, за повір’ям у ніч на це свято розквітала в лісі папороть, той, хто знаходить його, знаходив щастя.

– І, що, правда таке траплялося? – у хлопців аж очі загорілися.

– Ага, траплялося, казки почитайте, дізнаєтеся про це багато цікавого, – засміялася Марія. – Краще слухайте далі мій розповідь.

Батьківщиною цієї рослини є тропічні ліси південно-східної Азії, Африки та Австралії, де вони буйно ростуть, відвойовуючи у ліси величезний простір. Воно і в домашніх умовах дуже швидко розростається до великих об’ємів, що дозволяє безболісно розділяти кущі нефролепіса на частини, кожна з яких зможе чудово прижитися на новому місці.

– Власне, він і розмножуються за допомогою спор, пагонів або діленням кореневищ. Найпростіший – третій спосіб.

– Догляд за цією рослиною нескладний. Треба лише не допускати попадання на нього прямих сонячних променів, добре поливати, а в жарку погоду кілька разів за день обприскувати водою листя. Іноді потрібно його підгодовувати, а коли, якщо він раптом захворіє, обробити його листя розчином господарського мила або спиртом.

– До речі, влітку його можна виносити в сад, там він себе буде прекрасно почувати.

– Ну, як вам сподобався мій розповідь? – запитала дівчинка своїх друзів.

Вони обидва дружно відповіли, що, так, сподобався, і навіть дуже.

– Ну, а завтра чекаю вас з розповіддю про квітку на букву “Про“, – Машка подивилася на враз помрачневших і нахмурившихся братів і дзвінко розсміялася.

– Ну не всі ж мені вам розповідати, я хочу хоч іноді послухати вас. До речі, ми з вами вже пройшли половину азбуки, залишилося ще приблизно стільки ж. Вітаю! ))

– Ну, а тепер по домівках! Мені коли вас чекати завтра?

– Ми постараємося, але обіцяти я не можу, – відповів Женька.

– Так, і ще хочу попередити, що кульбаба – не приймається! Треба щось більш екзотичне! Домовилися?

– Гаразд, домовилися! – відповіли хлопці хором, попрощалися з Машкою і побігли додому.

Будемо прощатися і ми з вами.

Дякую за увагу, до зустрічі!

Не пропустіть продовження! Далі буде ще цікавіше!

Свідоцтво про публікацію №218040200273

PS: На моєму каналі, крім цієї повісті, ви можете познайомитися і з іншими моїми творами, серед яких:

– розповіді про тварин, про дивовижні факти з історії на шої планети, казки для дітей і багато іншого!

Приємного вам читання!

Якщо вам сподобалася моя казка, ставте лайки та підписуйтесь на мій канал! Буду дуже вдячна за ваші коментарі!